Мінерали

Матеріал з Бастіон-16
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінерали Верхнього світу та Пекла

Рівень доступу: Лицар+

Нижченаведена інформація відповідає дійсності. Екзарх Мехайрат І

Підтверджено. Екзарх

Мінерали Верхнього світу та Пекла

проф. Рейм Рубай-Камінь

видано у 35 в.р, Каер Лаерс.

(від розколу - старе літочислення Екзархату, за нинішнім це 3 до Останнього хрестового походу) - упорядник

Підвиди каменю

На даний момент існує 3 таких:

Граніт - рожевого кольору, відносно поширений, термічна та фізична стійкість на рівні звичайного каменю, проте містить у собі мінерал, здатний до опромінення частинками невідомої природи. Згідно з донесеннями Четвертого експедиційного корпусу, подібні частинки випромінює один з доволі рідкісних пекельних мінералів - активований чорнокамінь, який активно використовується Ворогом для отримання енергії та створення зброї, однак враховуючи нещодавні інциденти на ворожих енергостанціях, він є небезпечним а його використання несе з собою великий ризик.

Експертний висновок - використання у будівництві заборонене, при знаходженні покладів необхідна їх ізоляція, особливо активні зразки мають передаватися у Каер Дум вченим експедиційного корпусу для подальшого дослідження.

Діорит - білий з сірими вкрапленнями, поширений, фізична стійкість дещо менша за звичайний камінь, термічна стійкість дещо вища від норми, легко обробляється. Особливо великі поклади з’явилися у Хаотичному просторі(сектор Орм-Тайяр) після Третьої реконфігурації, розпочато масований видобуток.

Експертний висновок - рекомендується використання у будівництві об’єктів з вимогами термостійкості вище середнього, плавильних цехів та побудов у секторах Пекла з рівнями безпеки А0 - С0.

Андезит - сірого кольору, від каменю відрізняється великою кількістю деформуючих прожилок. Не надто поширений, менш стійкий як фізично так і термічно, здатен до певної реакції з покладами заліза у ньому(добуте з андезитових пластів залізо має здатність поглинати випромінювані гранітом та активованим чорнокаменем частинки). У Пеклі цей мінерал відсутній, тому, враховуючи помилки Ворога у спробах контролювати цей процес, є ймовірність того, що наші вчені таки опанують силу частинок за допомогою захисних відбиваючих панелей з екрануючого заліза, добутого з пластів андезиту.

Експертний висновок - для будівництва малопридатний через меншу поширеність та загальну стійкість порівняно зі звичайним каменем, але застосування у експериментах серії U-189 вкрай перспективне. Основні поклади у Хаотичному просторі, рекомендується супутній видобуток.

Туф - сіро-зелений м’який камінь, за структурою дещо нагадує скам’янілу лаву. По факту є пресованим попелом з домішками лави, залягає на великих глибинах (700 м і нижче), часто поряд з глибинним сланцем. Дуже легко видобувається та обробляється, проте не є крихким та добре тримає форму. Через свою пресовану порошкоподібну структуру здатен поглинати механічні та звукові коливання, що робить його корисним у залізничній справі та будівництві. Скоріш за все замінить глину у процесі створення форм для ливарства та виробництва бетону, так як значно міцніший і не потребує термічної обробки перед використанням. Має потенціал для фортифікації, так як тримає кінетичні удари у півтора рази краще за оброблений камінь. На даний момент тривають спроби штучного створення шляхом змішування лави та кам’яного порошку/деревного попелу і подальшого охолодження, бо природній хоч і легко добути, глибина залягання вносить певні ускладнення.

Експертний висновок - важливий будівельний та формоутворюючий матеріал, при знаходженні покладів у будь-якій глибинній шахті видобуток вкрай рекомендовано. Для проектних замків та фортець раджу використовувати саме туф як матеріал нижньої третини стін, у вже збудованих не буде зайвим накласти додаткові пояси з туфу на вразливі місця.

Карстові формації

До карстових формацій належать мінерали, утворені за допомогою довготривалого вимивання водою. На сьогодні, розрізняють два основних види:

Кальцит - трапляється у карстових печерах, надзвичайно м’який та нестійкий, проте має високу хімічну активність(взаємодіє з більшістю кислот, є важливим для виробництва багатьох реагентів та прикладної алхімії). Карстові печери зосереджені виключно у Хаотичному просторі та мають несприятливу атмосферу, частково завдяки мікрочастинкам кальциту у повітрі, видобуток можливий лише при використанні захисних комплектів класу F2 або вище.

Експертний висновок - цінний мінерал для хімічної промисловості, при знаходженні карстової печери рекомендовано максимальний видобуток усіх покладів,ігнорування дозволене лише при класі небезпеки печери H1+ або наявності покладів активного граніту поряд(кальцит легко активується і сам починає випромінювати).

Крапельник - м’який та крихкий мінерал брудно-білого чи світло-коричневого кольору, фізичні властивості на рівні з кальцитом, проте хімічні та термічні взаємодії відрізняються. На відміну від абсолютної більшості мінералів, крапельник є горючим та випускає потужну серію мінівибухів при нагріванні. Природа цього явища поки не зрозуміла, так як горіти там нічому - очевидно, має місце навколомагічна термічна взаємодія, підтвердженням чого є довший строк життя горючих частинок та значне посилення вибухів при застосуванні стихійних кристалів у якості нагрівальних елементів, причому сталагміти(рідкісні крапельникові формування, виникають при наявності великої кількості води поряд з мінералом, виглядають як добре сформовані крапельникові списи) показують найкращі результати, бо при нагріві викидають вибухові елементи у напрямку свого росту. Ці взаємодії надто слабкі для серйозного використання, проте вченими-зброярами Каер Думу не припиняються спроби посилити їх.

Експертний висновок - видобуток надзвичайно важливий, проте через рідкісність даного мінералу отримувані обсяги далекі від об’ємів запиту. Єдине достатньо потужне карстове родовище типу Н-11 було знайдено у Хаотичному просторі поблизу боліт на північний схід від Каер Ельрату, проте через несприятливі умови всередині, можливість розкопок вкрай обмежена. Тип F-4 доволі рідкісний, залягає на великих глибинах серед сланцевих формацій, супутній видобуток рекомендовано при невеликих орієнтовних затратах.

Глибинні сланці

Після Четвертої реконфігурації Хаотичного простору, зміни торкнулись навіть найглибших підземних шарів, що дотепер вважалося неможливим. Попри безліч негативних наслідків, зокрема повного зникнення усієї видобувної системи та навіть побудов передових баз, реконфігурація принесла неочікуваний прорив у гірничій галузі - появу нового матеріалу, глибинного сланцю. Жили цього мінералу залягають на відстані 450-600 м від рівня моря(тобто майже на рівні з Нерушимою основою), та відрізняються великою різноманітністю підвидів. Нашою експедицією було відкрито щонайменше 4 таких підвиди - коди S-21, 25, 27 та 29 відповідно, а ще один, дуже видозмінений тип Z-51 було знайдено на місці нещодавнього виверження підводного вулкану. Фізичні та хімічні властивості звичайних підвидів збігаються та обіцяють великий прогрес у збройній та будівничій справі - сланець має міцність, близьку до привезених з Пекла зразків базальту, але в той же час його пластичність перевершує навіть крапельникові формації, які до цього вважалися найбільш податливим мінералом, а термічна стійкість є вищою за всі відомі нам зразки - подібну має лише чистий незерит. Проте, на відміну від надзвичайно хімічно активного та нестійкого крапельнику, сланець є повністю інертним до зовнішніх взаємодій, при цьому маючи інші характеристики на рівні з базальтом(який був би ідеальним матеріалом, якби не велика складність обробки та обмежений видобуток через залягання у небезпечних зонах Пекла). Проблему міцного та гнучкого будматеріалу вирішено - Екзарх Мехайрат вже отримав мою зведену доповідь щодо цього матеріалу та віддав необхідні розпорядження Шахтарському відомству щодо розгортання видобутку. Єдиною проблемою може стати потреба у більш досконалих датчиках просторових коливань, так як через велику глибину залягання, час передбачення реконфігурацій теперішніми датчиками менший орієнтовного необхідного часу для безпечного виведення всіх шахтарів з Хаотичного простору. Цим вже займається відомство Варпу та Просторових аномалій, тож орієнтовно за пару років наша індустрія буде повністю переведена на сланцеві матеріали.

Вже видобута дослідна партія сланцю відправлена у новозбудовану фортецю Каер Ельрат для випробування тестової силової установки проекту Z-84 з трьома близько розміщеними соплами, де застосування звичного для подібних установок базальту було неможливим через надто складну форму стінок та сумарне теплове навантаження на суміжні перегородки, яке перевищувало норму у півтора рази.

П’ятий підвид Z-51, який щойно доставили у лабораторію Каер Лаерсу, показує абсолютно інші властивості. На мою думку, цей мінерал завдячує своєму вигляду унікальним умовам формування - під час орієнтовних 150 років сплячки вулкану він вступив у певний мінеральний симбіоз з напівтвердими фракціями лави, а зумовлене виверженням різке надходження води сплавило воєдино ці фракції разом з солеподібним лазуритом, який є характерним для Моря змін та виникає у його воді через постійні реконфігурації. Цей матеріал є унікальним - його властивості можна назвати ‘чаклунськими’, так як він може викликати резонанс при розміщенні поряд з активними техномагічними предметами - при цьому водночас будучи надійним захистом від надлишкових руйнувань, викликаних резонансом через свою природну сланцеву міцність.

Видобуток, щоправда, пов'язаний з великими труднощами через агресивне підводне середовище, проте перспективи у зброярській справі відкриваються неймовірні…

Експертний висновок - матеріал майбутнього, високий пріоритет розвідки та видобутку. Недоліків не помічено.

Нерудні мінерали

Лазурит - м’який солеподібний мінерал яскраво-синього кольору, кристалічна структура наявна, проте надто слабко виражена. Залягає нерівномірно на великих глибинах, також у розчиненому вигляді присутній у деяких водних середовищах. Крихкий, при неакуратній обробці схильний до розколювання та руйнації своєї структури, термічно нестійкий, розчиняється у кислотах та навіть інших рідких солях, утворюючи розчини з абсолютно новими властивостями. Також у вигляді розведеного у спирті порошку може застосовуватись як барвник, бо добре просякає будь-які негладкі поверхні та надає їм глибокий синій колір. Однак, основне його застосування лежить у властивості тимчасово переходити в форму ‘абсолютного сприйняття’ при контакті з обсидіаном у полі дії сфокусованих кристалів нейтральної стихії, цим самим дозволяючи взяти на себе будь-яку магію та перенести її на відповідний предмет, що являє собою базовий процес зачарування. У цього методу є обмеження, а саме неможливість накладення чар на вже зачаровані або початково магічні предмети, а також несприйняття деяких чар вищого рівня. Потенційним наступником лазуриту у цій справі може стати самородне залізо, якщо вчені таки розгадають його теоретичні можливості до стабільного запису магічних ефектів. При додаванні у розчин морської солі, утворює рідину, здатну відновлювати магічну енергію споживача (власне, перші чаклуни відновлювали свої сили завдяки воді з Моря змін, у якому мінерал присутній у значних концентраціях), що робить його важливим для підрозділів бойових магів.

Експертний висновок - магічний мінерал, має застосування як у чарах, так і у побуті. Стандартизований видобуток неможливий через неоднорідність залягання, проте супутній є обов’язковим. Варто спробувати добувати лазурит шляхом випарення насиченої ним води, проте невідомо, як на кінцевий мінерал вплине наявність у воді інших солей та сполук. Необхідно більше спроб.

Червонокамінь - дрібнокристалічний мінерал, залягає виключно на великій глибині, доволі поширений, легко впізнається по нехарактерному для всього іншого темно-червоному кольору та слабкому світінні від ударів кайлом чи навіть звичайних дотиків. Стійкий до фізичних та термічних впливів, проте схоже не здатен формувати кристали придатного для будівельного застосування розмірів. Має унікальну властивість самовільно генерувати електричні імпульси, якщо розміщений щільно та у великій кількості. Також добре проводить будь-які енергії, однак кристалики не бажають пресуватися у будь-які форми, менші за куб 1х1х1м, що значно звужує спектр використання, обмежуючи його стандартними енергомережами, дрібним наповненням приладів та виробництвом кубічних генераторів енергії. Цей факт наводить на роздуми про наявність кристалічного ‘розуму’, або ж самовільну формацію кристаликами базових логічних елементів всередині їх масивів, які не допускають більшість змін форми через блокування відповідних сигналів. Також при певній обробці, провідники з червонокаменю здатні видавати не електричний, а термічний імпульс, що знайшло своє застосування у експериментальних залпових установках проекту R-450 а також деяких техномагічних пристроях. На даний момент наш підрозділ вчених намагається сконструювати логічний пристрій з інших матеріалів для спроб ‘спілкування’ з кристалічною логікою. Цю теорію більшість вважає чисто моїми вигадками, проте не може жоден інший мінерал приймати нестандартні рішення, тому це варте подальших досліджень.

Експертний висновок - основа сучасної енергетики, важливий та відносно легкий у видобутку мінерал, рекомендується розгортання окремого видобувного підрозділу у кожній шахті, глибшій за 500 м., досвід видобутку не обов’язковий, необхідна лише наявність стандартних для такої глибини мір та засобів захисту.

Кварц - мінерал з чітко вираженою кристалічною структурою, у Верхньому світі представлений виключно як один з компонентів діориту, при цьому будучи надто забрудненим домішками для відділення і подальшого використання. Після перших експедицій у Пекло, стало відомо, що саме кварц надає діориту його визначну термічну стійкість. У Пеклі цей мінерал залягає серед пластів незераку у вигляді великих білих кристалів, а також, згідно інформації, отриманої від свинолюдів, далеко за землями Ворога існують цілі рівнини з чистого кварцу та озерами холодної лави, однак через війну перевірити цю інформацію поки неможливо. Видобувається надзвичайно легко, так як часто залягає прямо на поверхні або у стінах склепінь. Значно більші поклади зосереджені на глибині, проте їх видобуток несе усі ризики роботи у глибинних шарах Пекла, які не вартують добування мінералу, який є у безпечніших зонах. Застосовується в основному у енергетичній галузі як високоякісний провідник та елемент складних логічних схем, однак звичайної ізоляції йому недостатньо, гарні результати показало лише незеритове напилення, яке в силу своєї цінності ще дуже малопоширене. Також з тонких кварцових пластин виходить чудова накладна обшивка для літальних апаратів, яка захищає їх від перепадів температури під час польоту, а в певних конфігураціях здатна стримати навіть потужний ворожий залп. Можливе застосування у якості будівельного матеріалу(термостійкий, міцний, довговічний, має гарний колір та блиск), однак це стане можливо лише при знаходженні та освоєнні описаних свинолюдами кварцових рівнин, на даний момент весь добутий кварц йде на енергетику та авіацію.

Експертний висновок - надзвичайно цінний та універсальний матеріал, має багато стратегічно важливих застосувань. Повний видобуток візуально видимого у всіх секторах Пекла, поверхневі шахти у секторах A0-C0, у глибинних шахтах супутній видобуток дозволяти лише при повній безпеці навколишнього масиву.

Незерит - найцінніший пекельний матеріал. Абсолютна стійкість до будь-яких впливів, піддається обробці лише високовольтним плазмовим різаком, поглинає всі енергетичні імпульси, надзвичайно легкий та красивий. У Пеклі залягає у вигляді стародавніх залишків - скам’янілих фрагментів часів утворення світу, на колосальній глибині та часто у віддалених чи небезпечних секторах. Видобуток пов’язаний зі значними матеріальними труднощами та відвертими ризиками - на такій глибині висока ймовірність обвалів, трапляється активований чорнокамінь та лавові затоплення. При цьому всьому, залишки неймовірно рідкісні - всього кілька фрагментів на умовний кілометр шахти (штреки довжиною більше за 100 м заборонені через високу ймовірність затоплення чи обвалу). Згідно з розповідями ‘духовенства’ свинолюдів, була отримана інформація про ‘зомбо-камінь’ - мінерал, що зомбіфікує будь-кого, хто наблизиться. Згідно нашої інтерпретації, це може бути заражена версія незериту, що випромінюватиме в рази сильніше за чорнокамінь чи граніт. Імовірно, Ворог знайшов подібний фрагмент та намагається добути з нього енергію. На даний момент, видобуто лише кількадесят фрагментів, більша частина яких пішла на зброю та інструменти для Четвертого експедиційного корпусу та на виробництво ізолюючого напилення для кварцових провідників. Свинолюди здатні обробляти незерит (власне, перші методи взаємодії з ним було отримано саме у них, в обмін на червонокам’яну технологію), досі невідомо, яким чином вони його добувають, проте у них ситуація не краща за нашу - незеритом оснащені лише елітні підрозділи королівської гвардії. Ворог схоже ще не відкрив властивостей цього матеріалу, однак судячи з усього активно користується його зараженою версією.

Експертний висновок - абсолютний матеріал, видобуток необхідно налагодити у мінімальні строки, це надто важливо, щоб зволікати. Раджу Шахтарському відомству перехопити військове замовлення на нові захисні комплекти класу VX, так як масовий видобуток незериту здатен в прямому сенсі переламати хід війни на нашу користь. Шахтарі (з вислугою не менше за 15 років) мають бути оснащені вдосконаленими детекторами частинок Х-18Р та в разі виявлення можливого місцезнаходження зараженого незериту, негайно повідомити Військове відомство та Експедиційний корпус.

Пекельні структури

Незерак є основним структурним матеріалом Пекла. Це м’який червоно-коричневий камінь, який не може похвалитися ніякими характеристиками, найближчий його сусід - звичайний грунт. Проте на відміну від грунту, незерак не здатен до утворення будь-яких форм життя на ньому(єдиний виняток - нілій, особлива форма, що трапляється у пекельних лісах, вкритий унікальним для Пекла родючим шаром, що складається з місцевих грибних організмів). Незерак здатен до нескінченної підтримки вогню на собі, проте всі можливі застосування цієї властивості перекреслює поява токсичних випарів під час подібних взаємодій. Шкідлива атмосфера Пекла у більшій мірі завдячує саме випарам палаючого незераку, цілком ймовірно, що вони також є джерелом основного захворювання свинолюдів - зомбіфікації.

Експертний висновок - шкідливий матеріал, усі побудови у Пеклі повинні мати захисний діоритовий екран для секторів класу А0 - С0 товщиною 5 м, або ж чорнокам’яний у секторах класу С1 - N3 для убезпечення від випарів. Вихід у відкрите Пекло без захисного спорядження класу X++ суворо заборонено!(побічні ефекти від отруєння випарами - голод, нудота, тимчасова сліпота, при довготривалому впливі - часткова зомбіфікація). Нілій є перспективним для видобутку та подальшого дослідження в умовах Верхнього світу, проте велика відстань до відомих пекельних лісів та їх агресивна фауна робить його отримання важкою задачею, запит зразків можливий у Експедиційного корпусу Каер Думу.

Базальт - другий по розповсюдженості мінерал Пекла, щоправда так як основні його поклади розміщені серед діючих магмових гейзерів, для нас він досі лишається рідкісним. Надзвичайна фізична стійкість, поступається твердістю лише діамантам та незериту, термічні характеристики дещо кращі за діорит проте далеко не ідеальні, при тривалому нагріванні з обох боків схильний до розтріскування. Робота з ним доволі складна та може бути порівняна з обробкою діамантів, до того ж на відміну від останніх базальт видобувається великими структурними одиницями і вкрай неохоче розділюється на менші, надаючи перевагу розколюванню у хаотичному порядку. Для роботи з базальтом необхідні як мінімум зачаровані діамантові різаки, бажано - незеритові, хоча такими зараз оснащене лише виробництво при Експедиційному корпусі. Базальт широко застосовується у корпусах двигунів та вихлопних форсунок, призначених для проекту Z-84, а також як матеріал несучих конструкцій, призначених для використання під тиском або у стабільних високотемпературних умовах. Також базальтова холодна зброя є найпоширенішою у рядах Ворога та за бойовою ефективністю мало чим поступається діамантовій, при чому діаманти все ж є рідкісним ресурсом, на відміну від базальту, масовий видобуток якого - лише питання часу, тому розробки у цьому напрямку вже ведуться інженерами-ковалями Каер Думу.

Експертний висновок - вузькоспеціалізований корисний матеріал, знаходження безпечного родовища - пріоритет для шахтарських підрозділів сектору М-11, можливий кандидат на програму модернізації холодної зброї G-32 при успішному завершенні відповідних випробувань.

Чорнокамінь - менш поширений за базальт мінерал, залягає переважно на великій глибині паралельно з пластами незериту, проте також був помічений поряд з базальтовими вулканами на поверхні Пекла. За твердістю та термостійкістю нагадує звичайний камінь, проте має цілий ряд унікальних властивостей, чим завоював собі місце основного будівельного матеріалу для жителів Пекла - свинолюдів, а Ворог використовує його паралельно з базальтом. Головною силою чорнокаменю є його здібність повністю блокувати шкідливі випари, гази та навіть слабкі магічні взаємодії. Саме через це замки свинолюдів - одне з небагатьох безпечних у Пеклі місць. Проте, ця властивість має і темну сторону - при спрямованому обстрілі частинками, чорнокамінь активується і перетворюється на джерело цілої низки негативних ефектів, зокрема шкідливих для мозку магічних витоків та сильного опромінення. Активований чорнокамінь може бути знайдено і в природній формі, частіше всього поряд з покладами зараженого незериту. Ворог відкрив цей підвид дещо раніше за нас та почав спроби опанувати силу опромінення, що призвело до екологічної катастрофи у глибині контрольованих ними земель, проте на загальну боєздатність це ніяк не вплинуло через неживу природу їх тіл. Наші стратеги занепокоєні цим фактом та вважають, що наступною ціллю ворожих експериментів стануть замки свинолюдів, а саме спроби активації матеріалу стін. Відповідні попередження уже були висловлені нашею дипломатичною місією, а підрозділу смертошукачів Експедиційного корпусу було поставлене завдання проникнути на заражену територію та дізнатися максимум про застосування активованого чорнокаменю. На даний момент чекаємо на результати рейду.

Експертний висновок - багатосторонній матеріал, видобуток однозначно рекомендовано у секторах M-35 та Т-7, шахтарські команди мають бути в односторонньому порядку оснащені спеціалізованими детекторами частинок зразка X-18 (розроблений раніше для покладів граніту детектор X-10 використовувати заборонено через недостатню потужність).

Магма - вторинна мінеральна структура, утворена зі скріплених напівтвердою лавою фрагментів незераку. Через властивіть останнього нескінченно підтримувати горіння, затухання магми відбувається не до кінця, тим самим дозволяючи існування цього ‘каменю’ у доволі пластичному, проте все ж зв’язному вигляді. Утворюється на великих глибинах шляхом повільного просочення лави у мікротріщини незеракового дна озер та подальшої ізоляції пластів від загальної лавової маси(зазвичай через обвали, зсуви, землетруси та інші природні катаклізми). Як і звичайний незерак, здатна нескінченно підтримувати на собі вогонь, причому не зважаючи на додаткову підтримку температури внутрішньої лави, цей вогонь нічим не слабший від того, що горить на незераку, що викликає сумніви у підпорядкуванні цього матеріалу теоріям обмеженої внутрішньої енергії та дає підстави вважати незерак концептуальним матеріалом. За фізичними властивостями являє собою напівтвердий конгломерат - в’язкий, пластичний, проте здатен тримати певну форму. Легко обробляється, проте потребує загартованих інструментів для уникнення їх термічної руйнації. За температурою дещо холодніша від лави, проте все ще достатньо розпечена. На відміну від незераку, містить значно менше шкідливих фракцій, що спричиняють випари, але наявними все ще не можна нехтувати.

Експертний висновок - потенційно корисне джерело термічної енергії, перспективне у ковальській та виробничій справі. При використанні необхідно поміщати магму у екрануючі захисні ємності для уникнення шкоди від можливих випарів, рекомендований матеріал оболонок - чорнокамінь для роботи з температурами <700° та тонкі незеритові пластини для >700°(при умові налагодження видобутку). Так як залягає у важкодоступних пластах неподалік від лавових озер, видобуток лише ситуативний, шахтарів оснащувати захисними комплектами 0X++ та детекторами частинок(можлива наявність формацій активованого чорнокаменю чи зараженого незериту поряд).

Світлокамінь - скоріш за все не є мінералом у прямому розумінні, справжня його природа ще до кінця не з’ясована, але особисте припущення - малоактивна симбіотична ‘рослина’, щось подібне до коралових рифів. Структури зазвичай розгалужені, доволі хаотичні, у 90% випадків кріпляться до найвищих склепінь Пекла, значно рідше трапляються нижче на горизонтальних поверхнях. Імовірний спосіб утворення - поступове поглинання початковою рослиною мікрочастинок золота з основи, до якої вона кріпиться, що в результаті виливається у насичення золотом її систем та подальшу кристалізацію. Якщо ця теорія вірна, є два можливих варіанти - або це реліктовий вид, який більш не може рости у теперішніх умовах, або некристалізовані вирости просто ще не були знайдені. Як і корали, надзвичайно крихкий та нестійкий, при будь-якій кінетичній взаємодії(в тому числі видобутку невідповідними інструментами) руйнує свою структуру та перетворюється на порошок(імовірно - певна форма захисного рефлексу). Світиться у природному вигляді, ця властивість частково зберігається і у порошку зі зруйнованих фрагментів.

Експертний висновок - цінний ресурс, видобуток у повністю захоплених секторах, а також тих, що належать свинолюдам заборонений(за виключенням надлишкового поширення) до остаточного вияснення можливості природного відновлення чи штучної реплікації. У секторах, що асиміляції не підлягають, видобуток рекомендовано, вкрай бажано спеціальними інструментами(у цілому вигляді запотребований для виробництва енергонезалежних ‘вічних’ ламп та деяких механізмів), невеликі фрагменти доцільно розбивати на порошок, який в свою чергу може використовуватись для створення спектральних снарядів, які підсвічують поціленого ворога та наносять додаткову шкоду нечисті. Відомством Теоретичної та Прикладної Алхімії був надісланий запит на велику партію порошку, який за гіпотезою вчених здатен значно посилити ефекти деяких еліксирів, виконання запиту не пріоритетне але доцільне.

Руди

Залізна - одна з найбільш розповсюджених руд, зустрічається на усьому діапазоні робочих глибин, супутній видобуток повністю покриває потреби оборонної та важкої індустрії, через загальну обізнаність коментарі зайві. Існує два підвиди - не надто поширена екрануюча залізна - трапляється у андезитових формаціях, навіть у природному вигляді здатна частково відбивати потік частинок, що випромінюють гранітні поклади. Виплавлене екрануюче залізо має цю властивість значно посиленою та здатне цілковито відбивати потік частинок середньої потужності (силою до 140 вПр, для випробувань на більшій потужності необхідні захисні комплекти покоління VX, які ще на стадії розробки). Моє особисте припущення - андезит, будучи породою-конгломератом, містить у собі якийсь невідомий мінерал, що здатен передавати частину своїх властивостей сусіднім рудам. Необхідно більше зразків.

Другий підвид - самородне залізо, надзвичайно рідкісне, так як залягає уже в чистому вигляді. Поклади розміщені без будь-якої системи, не менш рідкісні за смарагдові. За фізичними характеристиками дещо менш стійке у порівнянні з виплавленим, проте має деякі унікальні властивості - зокрема, повністю поглинає направлені електричні імпульси, в меншій мірі - ефекти магічної природи. Вкрай запотребоване у виробництві містких батарей, уся лінійка ET-8хх для застосування у передовій зброї розроблена з використанням самородного заліза. Відомством Магії та її Збереження був надісланий запит на дослідну партію для експериментів з ‘записом’ магічних ефектів, поки не виконаний через нестачу матеріалу.

Експертний висновок - обидва підвиди заліза є вкрай цінними, рекомендую розгорнути масовий видобуток андезиту у новозапущеному секторі Нерм-8, у разі знаходження особливо активної руди негайно доставити до Каер Лаерсу, важливість невідомого екрануючого мінералу важко переоцінити. Самородне залізо рекомендовано вишукувати у Хаотичному просторі, так як воно іноді зароджується під час менших реконфігурацій. При будь-якому перевиконанні норм видобутку, усе зайве направляти до Відомства Магії та її Збереження.

Мідна - наймасовіша руда верхніх та середніх пластів, трапляється ‘на кожному кроці’. Виплавлений метал відрязняється пластичністю та енергопровідністю, що лише трохи поступається червонокаменю, однак через більшу поширеність мідь все ще застосовується у багатьох галузях енергетики. Мідь нестійка до атмосферних впливів, швидко окислюється, набуваючи синьо-зеленого кольору та втрачаючи майже всі свої позитивні характеристики, що робить її використання доволі затратним у плані постійної потреби захисних покриттів. Іноді трапляється в самородному вигляді, значних відмінностей від виплавленої помічено не було. На даний момент мідні енерголінії хоч і вважаються застарілими, проте для високих напруг все ще лишаються єдиним можливим варіантом через непомірну вартість та крихкість аналогів з червонокаменю. Значно кращі результати показали експериментальні кварцові провідники з напиленням незеритового порошку, однак вони все ще лишаються надзвичайно малопоширеними та застосовуються виключно на установках проекту X-11.

// Мною була висунута теорія, що ворожі об’єкти, іменовані ‘підводними храмами’ є не конструкціями примітивних морських мешканців, а давно покинутими входами у підземні споруди занепалої розвиненої цивілізації минулого. Про це свідчить матеріал стін - призмарин, що по властивостям та вигляду мало чим відрізняється від повністю окисленої міді(джерелом відхилень можуть виступати подальші морські відкладення), а також охорона споруд - вартові, що донедавна вважалися рибами-мутантами, проте матеріал їх оболонок, згідно наданих останньою експедицією зображень, вкрай подібний до тієї ж окисленої міді, а висувні плавці мають чистий помаранчевий колір, як у міді звичайної. Також варто зазначити їхню бойову зброю - світловий промінь, що ігнорує будь-який захист, наявність якого вкупі з незвичною скоріш за все металевою оболонкою свідчать на користь того, що це штучні створіння, призначенням яких є захист підводних об’єктів. Так як самі ‘храми’ не несуть у собі ніякої цінності та не виглядають житловими спорудами, я припускаю що основна територія вимерлих розумних істот знаходиться під океанами, а рівень їх розвитку дещо випереджав наш теперішній(експерименти з лазерним світлом розпочалися тільки минулого року, раніше цей тип енергетики лишався нам невідомим). Необхідно зайнятися цим питанням, технології минулого завжди є цінними. Направив запит у Третій експедиційний корпус.//

Експертний висновок - метал не має особливої цінності, супутній видобуток проводити лише при наявності потреби та/або спеціалізованого запиту. Необхідно добути більше зразків призмарину та проаналізувати їх структуру.

Золота - не надто поширена, трапляється в основному на відносно великих глибинах, за винятком теракотових гір, де її жили можуть доходити мало не до поверхні. При довготривалому знаходженні у лаві чи поряд з нею, проходить через самозароджене плавлення та утворює вулканічне золото. Звичайне виплавлене золото має дуже широке застосування, від складних енергетичних пристроїв (де воно виступає у ролі покриття, що покращує контакт, або навіть як провідник у стратегічно важливих пристроях, бо при ідеальній електропровідності абсолютно інертне до зовнішніх впливів та легко обробляється.), до церемоніальної/турнірної зброї і рангових відзнак, де також цінується за довговічність та гарний колір. Також є єдиною рудою Верхнього світу, яка також існує і в Пеклі, будучи при цьому дещо міцнішою(хоча досі точно не визначено, чи це один і той самий метал, відмінні його варіації чи взагалі візуально та характеристично подібні різні мінерали). Свинолюди широко застосовують пекельне золото у своїх виробах, також майже вся їхня зброя та обладунки є золотими (за винятком елітних підрозділів, оснащених незеритом). Вулканічне золото дещо пластичніше за його звичайний варіант та, по аналогії з підвидом сланцю Z-51, показує доволі сильні магічні взаємодії, особливо зі стихійними кристалами та крапельником. Щоправда, на відміну від них, взаємодія проявляється не як резонування чи вибух, а скоріш як пасивну концентрацію навколишніх енергій, що призводить до утворення стабільного спрямованого потоку. Вулканічне золото активно застосовується у конкурсному проекті Відомства Магії та її Збереження, наданому на випробування в якості зброї нового покоління, тому є надзвичайно важливим матеріалом, хоч і рідкісним.

Мінерали - частина історії цілого світу Бастіон-16, Алтеріс, спавн.jpg
Про світ

Планети: Алтеріс (Ігрове) · Енторія (Ігрове) · Кордон
Оточення: Мінерали · Природа · Магія

Минуле

Імперія · Історія Імперії · Порталотворці
Хронологія · Потоп

Раси

Живі: Люди · Ельфи · Вовки · Лисиці
Зниклі: Гноми · Ульторійці · Щури · Коти · Дракони
Зауваження: зниклі - не означає, що вони вимерли з кінцями

Країни
Лапокрай

Загальне: (Лор · Ігрове)
Культура: (Наука · Архітектура · Технології)
Армія: (Місячна Гвардія · Техніка · "Небесна кара")

Тут могла бути ваша країна