Ельфи
Енциклопедія "Все про все". Видання п'яте, доповнене.
Тираж: 148800 екз. (скасований)
Ельфи - одна з найменш численних рас Алтерісу, про яку відомо не так і багато через закритість та настороженість небагатьох ельфійських спільнот. Зовні дещо подібні до людей, одак мають відмінності, які різняться залежно вже від виду самих ельфів.
Станом на 1058 рік, відомо про два види ельфів:
Зимові
Донедавна, саме зимові ельфи вважались "ельфами" у прямому значенні цього слова. Є доволі давньою расою, початок їх існування губиться десь в далеких епохах, коли по світу ще вільно існували гноми, дракони та інші нині вимерлі істоти. Хоч і не зникли повністю, як гноми, але ніяким чином не впливають на теперішній стан світу через свою замалу чисельність, ізоляціонізм та певну технологічну відсталість від решти народів. Зосереджені в межах єдиного власного міста, засніженого Адд Ґинвайлю, покидати який відверто не бажають. Зберегли власну мову (та вкрай неохоче послуговуються загальною) та певні традиції (зокрема вовзедену в абсолют мирність поглядів, яку підтримує віднайдений та полагоджений ними артефакт невідомого походження, що теоретично здатен знищувати будь-яку зброю в межах міста). Через особливості роботи цього самого артефакту (а саме - необхідність додаткового джерела живлення у вигляді тепла), Адд Гинвайль завжди засніжений та має низькі температури повітря. Місцеві звикли до цього, так як походять з місцевості зі схожим кліматом. Зовні дуже схожі на людей, відрізняючись лише трохи більш витонченою комплекцією, злегка загостреними вухами та плавними рисами обличчя. Через повну стагнацію їх єдиного міста та небажання налагоджувати співпрацю з рештою світу, необізнаність з технологіями, замкненість та миролюбність, вкрай малоймовірно, що зимові ельфи колись спричинять істотний вплив на події нашого світу. Так чи інакше, вони все ще лишаються давньою расою зі стійкими традиціями, тому викреслювати їх з політичної та культурної карти світу зарано.
Прохолодно-нейтрально ставляться до усіх розумних рас світу.
Таласійці
Самі себе називають "сін'дорай" (що на їх мові означає "ельфи крові"). "Загальна" ж назва походить від назви їх колишньої держави у світі, звідки вони прийшли. Саме так, таласійці не є корінними мешканцями нашого світу, а прибули сюди у кінці 1058 через падіння їх держави та руйнування єдиного стабільного джерела магії, яке могло б їх забезпечувати. На відміну від будь-якої раси нашого світу, не здатні існувати без магії, поступово "всихаючи" та перетворюючись на щось типу дикої нежиті. Причому, теоретично можуть жити не лише на звичній їм арканній енергії, а і на будь-якій іншій, щоправда, в такому разі наслідки подібних практик можуть бути непередбачуваними. Через вже зазначене знищення єдиного відновлюваного джерела арканної магії, вимушені поневірятись по світам в пошуках нових способів забезпечити своє існування. Донедавна жили у якомусь зруйнованому світі, захопивши там міжпросторовий транспортник якоїсь розвиненої енергетичної раси і переробивши його системи екстренної дозаправки у наземні "насоси" магії, які вони називають мана-горнами. Щоправда, колишнім господарям корабля не сподобався такий хід, і після кількох років війни, сін'дораї були вимушені відступити, змившись з оточеного корабля на одному з його сателітів. Щоправда, той не був призначений для далеких космічних подорожей без головного корабля, тому сильно пошкодився при появі вже в нашому світі, і вцілілі ельфи були вимушені осісти тут. На відміну від зимових ельфів, мають максимально мілітаризоване суспільство, де кожен таласієць займає певну роль у армії та володіє магією. Вкрай гордовиті та нетерпимі до інших рас (за винятком більш магічно або технологічно розвинених, хоча і в цьому випадку обмежуються вимушеною повагою). Не мають єдиної релігії, однак загалом тяжіють до обожествлення Сонця, через що їх поселення збудовані у вкрай світлих тонах та з великою кількістю червоних та золотих декоративних елементів. Окрім магії, також непогано володіють і технологією, в основному у галузі техномагії (так як вимушені підтримувати роботу мана-горнів, а отже і розбиратись у їх конструкції). Зовні довлі сильно відрізняються як від людей, так і від зимових ельфів - значно вищі (два метри - цілком стандартний зріст для сін'дорая), з гострими рисами обличчя, світлим або червоним волоссям, непропорційно довгими бровами та... вухами. Достеменно невідомо, навіщо цим ельфам тонкі та загострені вуха, що можуть досягати півметрової довжини, однак судячи з усього, їх це більш ніж влаштовує. Також не мають такої особливості, як колір очей - через життєву потребу у магії, очі кожного сін'дорая світяться (чим дещо нагадують ульторійців), однак колір світіння залежить від тієї енергії, на якій існує конкретний ельф. Біле, блакитне та бузкове світло вказують на приналежність до арканної магії (яка є чимось подібним до присутньої в нашому світі нейтральної, однак в рази потужніша та не існує у природі, через що ельфи вимушені її добувати штучно), жовте - до Світла (на відміну від ульторійців, сін'дораї не отримують цю енергію "добровільно", а силою витягують з захопленої ще у попередньому світі енергетичної сутності, а зелене - до магії демонів (так, в тому світі були демони, і їх енергія вважалась найпотужнішою, однак і найважче контрольованою). Майже одразу після прибуття у наш світ, встрягли у недовгий конфлікт з Екзархатом (так як зайняли покинутий форт ульторійців та збудували в ньому мана-горни, щоправда, не розрахувавши параметрів під нове середовище та спричинивши доволі потужний викид магії у оточуюче середовище), однак будучи ослабленими після невдалої війни у попередньому світі, вирішили не роздувати конфлікт з не слабшими від них ульторійцями та погодились на мир на умовах приєднання до Арк'Ліріум та нагляді з боку Екзархату. За чисельністю перевищують зимових, одначе поступаються іншим розумним расам. Як і зимові ельфи, мають власну мову і вкрай не бажають послуговуватись будь-чим окрім неї. Править сін'дораями король Кель'Тас Сонячний Бурлака та його радники в лиці головного техноманта Паталеона Рахівника, лідера лицарів крові (таласійські паладини) лорда Сангвінара та першого мисливця на демонів Кайна Сонячної Люті. Стягом сін'дораїв є стилізований фенікс на червоному тлі, а конкретні угрупування типу тих же техномагів використовують власні колірні варіації.
Нормально ставляться до ульторійців (через їх могутність) та людей Ар'Ліро (через виняткову обізнаність тих у магії і не тільки). Ще не стикались з вовками та решою людей, відверто зневажають дрібні народності виходців з Гинвайлю, вважаючи тих "неправильними ельфами" та порівнюючи з нічними ельфами їх рідного світу, які були значно менш розвинені, ніж самі сін'дораї.
| Ельфи - частина історії цілого світу | 
| |||||
| Про світ |
Планети: Алтеріс (Ігрове) · Енторія (Ігрове) · Кордон | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Минуле |
Імперія · Історія Імперії · Порталотворці | |||||
| Раси |
Живі: Люди · Ельфи · Вовки · Лисиці | |||||
| Країни |
|
|||||