Екзархат

Матеріал з Бастіон-16
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відголосок срачів подій минулого
Ця стаття про країну, поселення чи організацію, якої вже не існує як оригінального утворення. Тільки занедбані будівлі та ця стаття.




Екзархат - колишня держава на Дрімленді та Бастіоні-16, в основному була орієнтованою на ролеплей, через що початково являла собою духовно-лицарський орден з суворим кодексом правил та оригінальною ієрархією. Згодом (після періоду гри на датапаках), засновником був вигаданий розширений лор, який сплів воєдино сюжетні лінії датапаку Інсендіуму та оригінальної гри, перетворивши орден на як магічно, так і технологічно просунуту державу, яка попри всі досягнення все ж не змогла здолати Ворога без непомірних втрат, після чого перебуває у стагнації та занепаді, прихищаючи невелику кількість виживших у руїнах колишніх фортів та намагаючись відновити технології часів розквіту по вцілілим фрагментам. Згідно лору, жителі Екзархату - сіроморді, що у давні часи відкололись від підкорених темною магією більш агресивних розбійників.

Державний устрій - жорстка автократія, частково - військово-релігійна хунта.

Країна поєднувала деякі традиції середньовіччя з техномагією далекого майбутнього та потужною історією, лише тут можна було зустріти нежить-паладинів у силовій броні та з променевими гвинтівками. Концептуально, можна провести паралелі з Братством Сталі чи Анклавом (Фолич), з Імперіумом (Ваха) та вгаслими імперіями Стеларісу.

Із лором населення Екзархату можна ознайомитись тут.

Землі

Екзархат не мав кордонів як таких, через своє некомпактне розміщення та прив'язку до побудов та природніх структур замість територій лінощі засновника. На диво проникнень було небагато (і на штра за них Убер заробив біля 300 егрн).

Загалом, Екзархат містив у своєму складі наступні території:

Протекторат Аутарх - початково у межах серверного законодавства був записаний як окрема держава (причини такого - незначне полегшення умов вступу для, власне, вступу хоч когось - рішення себе не виправдало, тож було усунуте), а фактично являв собою найбільшу територіальну одиницю, розташовану на далекому північному заході світу. Займав колосальний біом теракотових гір, з побудов містив руїни форту К'Іраст а також склади боєприпасів у печерах під ним, невеликий аеродром зверху та стоянки для підводних човнів, вириті у товщі скель. Окрім унікальної генерації (тепла коралова бухта серед найвищих скель, оточена двома довгими кам'яними косами, а також конічні гори, де-не-де перероблені на вулкани), майже нічим не виділявся, слугував місцем приписки для двох підводних човнів і кількох винищувачів різних типів. У рамках Пріоритетного Енергетичного Проекту тут відбувалось будівництво системи геотермальних електростанцій у вулканах за аеродромом.

Основні побудови: Форт К'Іраст. Аеродром. Доки. Склади та підземне місто. ГТС.

Сполучення - кригогін з червоної (частково співпадає зі шляхом до Холорагдську) та синьої гілок, швидкісна залізниця з Північного Лапокраю.

Наразі нема на що дивитися по причині тотального знищення всіх побудов. Під час ліквідації було стерто оселю Патріка, чим дуже засмутило.


Протекторат Орм-Ірксаль. Початково - поселення забаненого Кельменя, благополучно ним забуте, та по-рейдерськи захоплене у якості аванпосту біля невеликого теракотового біому з метою розкопки останнього (то ще було 1.16, тож нової генерації (а як наслідок - протекторату Аутарх) ще не існувало). Після того, як попередній власник покинув сервер, територія стала офіційно належати Уберу, який зробив там аж ніхріна (в основному через малий потенціал - власне, увесь спадок обмежився дерев'яно-кам'яним будинком з вежею (хоч і гарним, але дешо банальним і зовсім не у стилі Екзархату) та кількома цікавими біомами поруч), після чого протекторат так і проіснував закинутим, аж поки у зв'язку з деякими подіями, Екзарху не спало на думку облаштувати експозицію занепалих держав. Підвал кельменівської хати підійшов ідеально, а недороблений автосклад у ньому був безжально розбомблений. Станом на тепер, експозиція ще в процесі створення, про відкриття буде повідомлено окремо.

Основні побудови - відсутні. Хата кельменя. Планувався музей занепалих країн, але не доля.

Сполучення - відсутнє. У планах була залізниця до Голд Ріверу та кригогін до жовтої та/або червоної гілок.


Протекторат Арк-Штальхельм. Названий на честь однойменного міста - найпершого власне міста в класичному його розумінні у складі держави, і то лише тому, що завойоване у Герлендії. Був найбільш розвиненою адміністративною одиницею держави (завдяки зусиллям попереднього власника). Включав у себе закрите місто, викуплене на аукціоні за 90 ендергривень (а згідно історії - завойоване у підкорених пітьмою герлендців) та майже повністю перебудоване (старим лишався лише недороблений Альфарієм мікрорайон на північному сході - центральна частина перероблена під більш відповідний стиль, а південна знесена нахрін через засилля парканів та передана під лапокрайське посольство). Місто було стратегічно важливим через завод силових обладунків, тому охоронялося одним з найпотужніших винищувачів і було прикритим прадавнім ракетним щитом. На самій території протекторату розміщалася розвинена залізнична система (та де-не-де стояли бронепотяги), а також збудовано постійний аеродром для потреб Σ - легіону (наразі - зі своїми шістьма винищувачами різних типів являв собою найпотужніший ударний кулак, що був зосереджений у одному місці). Герлендські залізничні шляхи були модифіковані та розширені згідно нових потреб. У планах було побудова порту та дамби у затоці. На захід від міста розміщувалось поселення людей-механіків.

Основні побудови: місто Арк-Штальхельм. Стела на залізниці. Аеродром Σ-легіону. Різноманітна військова техніка. Х-01 "Передвісник".

Сполучення - кригогін до червоної гілки. Об'їздна залізниця через Гатарменті з Серпеньську (та Плато). Швидкісна залізниця до Серпеньську через Тусон. У планах - швидкісна залізниця до Аксіоми напряму.

Місто Арк-Штальхельм знищене вибухом, можна оцінити потужну діру в землі та дивом вцілівше герлендійське футбольне поле в околицях. Питання відновлення колишньої герлендійської залізниці досі відкрите, втім за містом відсутні якісь обжиті землі, тож некритично.


Протекторат Вістаріо. Цю територіальну одиницю було утворено заради результатів завоювань - відбите у спотворених Безоднею свинолюдів печерне місто Гріс Гротан (перейменоване на Аркем М'Іріат на честь одного з Воздаятелів Першого Екзархату) та завойоване у непоступливих та гордовитих людських кланів Півночі поселення Зимну Воду. Протекторат планувалося зробити домом для інших рас, якщо такі з'являться, оскільки ульторійська архітектура влаштовувала далеко не всіх. У поселенні на схід від печерних фортів була знайдена унікальна природня аномалія - озеро з магічно активною водою, опроміненою енергіями Холоду та Світла. На місце відправлено підрозділ Корпусу Ірекан та арк-капелана для подальших спостережень.

Основні побудови: підземне місто Аркем М'Іріат, безіменне поселення на схід від нього, містечко Фар-Вальшаре. В процесі недобудови застрягли енергостанції та аеродром.

Сполучення - наземне відсутнє, кригогони від зеленої гілки пекла.

Сектор 182. Офіційно не був протекторатом через присутність секретного об'єкту та його охорони, одначе за розмірами (та важливістю) не поступалося Арк-Штальхельму. Являв собою територію на далекому півдні серед теплого моря, займав пустелю, прилеглі трясовини, а також заболочене Плато запуску. Сектор було захоплено через прадавню імперську структуру на цьому плато, що ймовірно використовувалась для запуску об'єктів у космос та була пристосована під нові цілі зусиллями верховних формотворців і бійців Dex Invicta. Забезпечував енергією весь Екзархат, основні джерела - припливна та теплова електростанції у прибережному Ф'Аркельштраі (який слугував домом для усіх працівників-енергетиків і перевалочним пунктом для транзиту енергії з плато), а також Проект 182. На скелях східніше від поселення розміщувався форт Аер Нейрам, що являв собою зменшену версію давніх фортець типу Х-84 та був здатний до польотів, серед піщаних гір на півночі було збудовано невеликий аеродром прикриття, а ще далі, на кордонах плато, завис бойовий дирижабль L-19. Плато та установка Проекту охоронялися посиленим контингентом Dex Invicta та кількома унікальними винищувачами. У планах було завершення прокладки високовольтних ліній та подальше посилення оборони.

Основні побудови - форпост енергетиків Ф'Аельштраі, форт Аер Нейрам, L-19. Проект 182.

Сполучення - кінцева станція жовтої гілки.

Ф'Аельштраі був переданий державі Ар'Ліро. Питання з приводу входу узгоджувати з урядом.


Форпост С'Ікларіо. Також за своїм стилем разюче відрізнявся від основної маси побудов, так як був завойований у темного культу (технічно - викуплений на зрадоаукціоні за 40 ендергривень). Являв собою укріплене поселення на заході світу, виконане з суцільного сланцю у доволі похмурому стилі. Наразі, майже не відрізняється від початкового свого стану (окрім знищених ферм ресурсів) та чекає на подальшу модернізацію у форпост Корпусу Віндікаріо після освячення та перебудови усіх споруд. Планується проведення залізниці до К'Ірасту, який хоч і далеко, але все ще придатний до транспортного з'єднання. Також біля форпосту планувався аеродром для техніки Корпусу.

Основні побудови - поселення темного культу (колишнє).

Сполучення - кригогін до червоної гілки. В планах - швидкісна залізниця до К'Ірасту та Північного Лапокраю.

Каер Ельрат. Столиця Екзархату та один з небагатьох уцілілих символів його колишньої могутності. Технічно наразі перебуває у Секторі 182, одначе через здатність до дальніх перельотів та унікальний статус вважається окремою адміністративною одиницею. Являє собою колосальний шмат суші, видраний з землі та силою техномагії піднятий у повітря, з могутньою цитаделлю на верхній площині. Детальніше - у відповідній статті. Через свої розміри, співставні з невеликим містом, для переміщення вимагає надвеликі обсяги енергії, тому літає між секторами вкрай рідко, в основному зависаючи на одному місці. Має кілька підземних рівнів, триповерхову цитадель та власну авіастоянку на її даху, де розмістилися новітні винищувачі типу Іксарх, що входять у окремий флот оборони Каер Ельрату.

Основні побудови - та він і є одна гігантська побудова!

Сполучення: відсутнє. Доступ закрито, при виняткових обставинах можлива доставка винищувачем з Ф'Аельштраі або політ до висоти міста на власних прискорювачах.

Енторійська база. Ульторійці були першими з рас Алтерісу, хто колонізував новий світ. Було зведено військову базу з ангарами для техніки та ракетними шахтами, втім на цьому ульторійці скінчились і воно стоїть неприкаяним...

Історія

Держава була заснована Убером незадовго після приєднання до спільноти через відсутність наявних держав з обов'язковим ролеплеєм та загальну соціопатію й небажання приєднуватися до великих груп гравців. Тоді ж був написаний перший Кодекс, який містив у собі основні правила для майбутніх громадян та деякі загальні положення, а також докладно пояснену систему рангів. Матеріальним відображенням державницьких задумів став набір стін замок Мерк-Хайм, що виріс навколо стартової коробки засновника, що стирчала на високому плато. Там планувалося зробити підземну арену та вдосконалений варіант популярної облогової гри з лабіринтами та пастками, однак цьому завадило знаходження фактично неушкодженої давньої фортеці проекту Х-84(амбіційний та проривний проект, запущений у останні місяці Першого Екзархату, мав на увазі побудову армади літаючих замків на нещодавно відкритій технології антигравітації). Столиця була перенесена туди, після чого основні сили були спрямовані на відновлення деактивованих систем Каер Ельрату та приведення замку у придатний до проживання вид, що і було зроблено. Відбувались спроби повторно запустити силову установку та перемістити фортецю за межі Хаотичного простору(Анархії), проте Ворог зібрав рештки своїх сил та атакував у останній раз, що спричинило Інцидент 45 .(операція, що була... [помилка... невідповідність рівнів доступу... піднесіть до екрану вашу перепустку Воздаятеля чи вищу...]). Також у цей час було створено новий Кодекс, який покривав більше ігрових аспектів та додавав деякі нові обмеження. На час недоступності Каер Ельрату постала потреба у новій, хоч і тимчасовій, столиці. Рішення було знайдено - однією з розвідгруп було повідомлено про знаходження руїн Форту К'Іраст на далекому західному узбережжі серед теракотових скель. Поряд з закинутим фортом було знайдено колосальну печерну систему, у яку переїхали всі військові та вище керівництво, а територію форту та прилеглих земель було оголошено Протекторатом Аутарх задля появи нових мешканців, так як на його території у мирний час не діяв Кодекс Екзархату окрім Двох Великих Заборон(будь-які ферми та темні артефакти(тобто чітерні речі)). Це і справді спрацювало - незадовго після відновлення зовнішніх стін форту та початку його переозброєння, до Аутарху приєднався HeyPatrick, якому було доручено облагородити печерні рівні та підготувати їх до побудови масштабної бази, що має стати основним центром операцій на Заході. Також почалось відновлення Повітряних сил у вигляді побудови нових дирижаблів, а також перезапуск нереалізованого у минулому проекту Х-72(побудова бойових апаратів нового покоління з активним використанням антигравітації), по нещодавно віднайденим кресленням уже збудовані дослідні прототипи для майбутніх підрозділів Архонтів(важкі артилерійські платформи) та Рейдерів(легкі страйдери різних модифікацій, зокрема оснащена плазмовими гарматами серія 'Гаусс' а також вогнеметна 'Спопелитель'). На жаль, згідно тодішньої доктрини, уся лінійка апаратів була оснащена самонавідними ракетами у якості основного озброєння, принцип виробництва яких станом на тепер є втраченим бо застосовує механізми наведення на основі свідомої кристалічної логіки, принципи взаємодії з якою були відкриті лише за рік до Останнього хрестового походу і поки що відновленню не підлягають через відсутність необхідної апаратури. На дні найглибших печер під К'Ірастом ще лишились склади ракет, проте в разі активного застосування рано чи пізно їх запаси вичерпаються, а без свого унікального озброєння ця техніка хоч і лишатиметься передовою та в рази сильнішою за стандартні конструкції, вже не матиме тієї спопеляючої переваги. Тому усі віднайдені та збудовані прототипи (до яких додались більш важкий десантно-штурмовий "Примарх", що здатен нести великокаліберні потрійні ракети, відносно вдала реалізація швидкісного розвідника 'Візарх' а також нова модернізація Архонта штурмовими крилами) будуть передані у склад Обвинувачувального війська, а їх використання допускатиметься лише у демонстраційно-залякувальних цілях або у випадку оголошення Караючого походу (що мало місце нещодавно).

Згодом, Екзарху стало відомо про підкорення темними силами однієї з людських держав на півдні, яка почала вести агресивну зовнішню політику та звинувачувати сусідній Лапокрай у підготовці нападу. Було прийнято рішення оголосити Караючий похід, після чого зібране з представників Δ- та Σ-легіонів, оснащене першими прототипами силових обладунків й технікою проекту Х-72 Обвинувачувальне військо нанесло превентивний удар по північному укріпрайону Герлендії, захопивши закрите місто Харонхег без жодних втрат - так як уся їх армія була зосереджена на південних кордонах, місцеве ополчення не змогло нічого протиставити закутим у силові обладунки легіонерам та було знищене. У місті було знайдено покинутий завод, на якому місцеве населення перетворювали на нежить за допомогою темних чарів. Приміщення були зачищені та станом на тепер перебудовуються у цехи з серійного виробництва силових обладунків. Саме місто, яке отримало нову назву Арк-Штальхельм, було пристосоване під центр операцій на Півдні та стало основною базою Обвинувачувального війська.

Станом на сьогоднішній день Екзархату не існує, а його території та побудови належать Арк'Ліріуму.

Дипломатія

Із відомих держав, дипломатичні відносини були встановлені лише з Лапокраєм, мешканці якого внесли значний матеріальний вклад у період відбудови фортів а також допомагали у деяких конфліктах. Через це, на далекий південь на новозбудованому дирижаблі L-10 була відправлена дипломатична місія, якою було засноване посольство на найвищих скелях поблизу столиці Лапокраю. Також співпраця між державами продовжується у вигляді обміну спеціалістами(зокрема, було отримане стратегічне замовлення на побудову бункерів вздовж кордону новоосвоєних територій Лапокраю). Ці області також було поєднано з фортом К'Іраст Трансконтинентальною швидкісною повітряною лінією - (на даний момент) найдовшою прямою залізницею на сервері, оснащеною прискорювачами протягом всього шляху. Ведуться спільні розробки у авіабудуванні та проектуванні озброєнь (тимчасово призупинені через підозрілу поведінку нових поселенців Лапокраю, ситуація уточнюється). Імпортуються легкі сплави. Після неодноразових провокацій, вчинених УНР на проблемних ділянках кордону, було погоджене рішення про відправку аеромобільного підрозділу Σ - легіону з контрпровокативною та залякувальною метою на кордон нести службу поряд з лапокрайськими частинами. Ця ситуація також дасть змогу ретельніше виявити можливі проблеми техніки, нещодавно модернізованої по простішим технологіям та сприятиме набуттю екіпажами досвіду пілотування. Після падіння УНР та перетворення її на нейтрально-дружній Тауред, ці війська були відкликані.

Обговорювалась побудова посольств у ЛендСкейпі та Тауреді. Встановлені контакти з АРК щодо просунутого технічного співробітництва.