Dreamland/Історія/1.18
5 січня 2022 року Дрімленд офіційно відкрився на версії 1.18.1. По рівню враженнь від нових генерацій можна було порівняти з появою нових океанів на 1.13. Вже через день явився найперший новачок року - moremuh (на жаль ненадовго). Згодом упродовж січня на Дрім приймалося кілька новачків, зокрема один білорус. Першими голосуваннями року сервер позбувся плагіну на вбивчих сніговиків і заборонив чіпати правила Анархії. Що цікаво, усі інші голосування за січень були проваленими. 9 січня відкрився Вільний Ринок у Реніорі, де працює обмінник кварцу, альтернативний банку з його обмеженнями, та є місця для бажаючих торгувати особисто. До нього переїхали магазини Жовтівську і Реніори. Тим часом у нових землях відродився Екзархат, розширились Лапокрай і БроЛенд. 15 січня відбувся івент Капітана Авуу від Мишка, який пройшов відносно успішно, не рахуючи технічних багів. Однак не обійшлося без прикростей - Ангел взламав спочатку Ітачі, а потім Воіка, та загриферив відповідно Черкаси і Айстаун. Однак не шукайте там воронок від висушувача та кавунних піпок - магія відкочування спрацювала на відмінно.
Лютий приніс чергові спроби невтомного школяра щось довести світові - на цей раз жертвами стали moremuh та MrSlimer. У іпостасі першого ангел спочатку просив про помилування, що вилилось у очікувано провалене голосування інспекторів. На пропозицію жити в Анархії з вічним мутом той скинув маску розкаяння і після кількадесят секунд матюків був розстріляний та забанений. Зламавши Слаймера, він зразу був помічений та після нещадного побиття репетуючого про 'нечесний бій' хацкера, йому знайшлося корисне застосування - виступ у якості манекена випробовувача можливостей нещодавно збудованої арени у Реніорі. З приводу відкриття арени у пак було додано тематичну зброю за авторством Літра, а згодом до його можливостей доєднались відключення набридливої аури чар (згідно з результатами відповідного голосування) а також кольорові субтитри для кріперів, що зробило їх спроби підкрастись непомітно приреченими на провал. Вільний ринок поповнив асортимент товарів - з'явились предмети з моделями, що пропонуються у магазинах Літра та Убера. 26-го числа планувався перший турнір на новозбудованій арені, був сформований список учасників та набраний призовий фонд, однак війна внесла свої хоч і сумні, але невідворотні корективи.
У березні сервер понуро пустував, бо всі були зайняті ділами насущними та допомогою нашій непереможній армії.
У квітні війна вже перестала здаватись 'кінцем світу' і онлайн почав поступово оживати - до того ж, на хвилі українізації інтернету, на сервер завалилась ціла орда новачків, більшість з яких пройшла опитування попри всі старання автора цього допису та почала існувати на сервері з різним рівнем активності. Загалом аудиторія поповнилась на 16 чоловік, якщо хто хоче їх тут згадати - самі пишіть, я вже всіх не пам'ятаю. Однак, не варто забувати, що важкі часи часто вимагають зробити вибір. Альфарій, на жаль, виявився по той бік барикад та показав у всій красі свою приховану сутність зрадника, висловлюючись щодо 'треба слухати обидві сторони', 'всі винні', а також заперечуючи геноцид українців - повний набір середньостатистичного ватника, ким він і виявився. Реакція не забарилась - голосування за бан перемогло з рахунком 16-0, і верховний урбаніст відлетів на бананові острови, після чого його держава була викреслена з політичних карт світу а території роздерибанені між сусідами і не тільки (докладніше - у відповідній статті). З приводу цих подій, у історичному музеї Реніори з'явилась нова інсталяція, де Альфай показує, звідки на білорусь готувався напад. І якби не було завдано превентивного удару... Розподіл цих земель вивів напруження між Лапокраєм та УНР на новий рівень - з боку останньої почалися провокації на нових кордонах, які хоч і отримали гідну відповідь, проте не припинились, а вкупі з резонансними заявами керівництва УНР щодо сумнівного підданства деяких міст та виправдання організації котів - терористів, стосунки між двома державами були зіпсовані остаточно. Це мало більш довготривалі наслідки - було звернуто увагу на негідну поведінку президента УНР та поставлено питання щодо зняття його з інспекторки - відповідне голосування перемогло з рахунком 15-8. Також за місяць силами демократії були ухвалені рішення щодо модифікації правил забороною заперечувати геноцид (для уникнення подальших прецендентів), бану гравця NAGAMEN через цілеспрямоване знищення економіки та повного небажання йти на компроміс (а також крадіжки ресурсів з ферми вартових) та оголошення конкурсу на новий логотип серверу (ще триває, результати будуть у дописі за наступний місяць). В цілому, життя знову взяло верх над смертю та занепадом.
Травень став не надто очікуваним, проте закономірним Рубіконом у серверній історії. На початку місяця, нічого не віщувало біди - завершився конкурс на логотип, провалили черговий пакет дичкоголосувань та прийняли кілька не менш притицяних, проте активно просуваємих більшістю новачків (оформлення пропозицій щоб було видно людям без юнікоду) або деким з ображених (при будівництві біля міста питати дозволу). Також була проведена ЛілкоЛотерея за авторства XFaraday, яку прийшлося перегравати ще раз через неймовірну вдачу Негатива, що умудрився купити усі три виграшні білети. Також сервер переїхав на преміум-план хостингу задля покращення просівшого від високого онлайну ТПС, під час чого два дні лежав догори ногами. Ефективність переїзду визначається ще й досі. За травень було прийнято з півдесятка новачків (один з яких згодом зловив бан за чіти), а також був повторно прийнятий Marvin під ніком SvarogUa, який не встигши пограти, спалився на іксреї та був засуджений до примусових робіт у переможця розіграшу 'наймита', ким виявився Ковбаса, після чого від усвідомлення обсягу 'відбування' заснув навіки. Одначе, згодом події прискорили свій рух - Blackays оголосив про зняття з себе інспекторських повноважень, причини чого спочатку були не дуже явними, але через подальші події все стало на свої місця. Було оголошено нові вибори інспектора, яким вже не судилось завершитись у мирному оточенні - розпочався ланцюг подій, що нині відомий як третя зрада у нашій історії. Усе почалось з юридичного непорозуміння - недавно перестворена організація КЕК розпочала свою роботу та звернула свій неухильний погляд на рід занять одного з новачків (nikitahuligani), який нахапав собі купу землі на територіях колишньої Герлендії (причому дуже близько до кордонів Лапокраю, де був навіть прецендент з захопленням прикордонної вишки, та проектної залізниці 'Арк-Літіора - Серпеньськ', що належала Екзархату.) Після напруженого срачу з непоступливим нахабою, прикордонні конфлікти було ніби-то вичерпано... АЛЕ, наш землевласник не спинився, і заявив про план перетворення пустелі, що являв собою покриття її шаром незераку. Сусідам така перспектива вкрай не сподобалась, через що було скликане засідання КЕК'у, де рішенням більшості (9 'за' - 2 'проти') було прийнято рішення про виселення Микити та примусу його прибрати незерак з пустелі. Це підняло неймовірних обсягів срач у серверному чаті, де за новачка вступились більш ліберально налаштовані гравці, після чого КЕК визнав, що дещо перегнув, та скасував виселення, лишивши лише вирок про прибирання пустелі. Але цього виявилось замало - незадоволеними гравцями були поставлені під сумнів повноваження КЕК'у, ніби-то тому, що СЕН (який мав такі повноваження) офіційно не передав свої права даній організації. Противники вироку почали звинувачувати комісію КЕК'у в упередженості та буття інструментом адмінської тиранії (бо у складі були аж двоє адміністраторів, Ред та Фара відповідно), яка тільки й може, що ображати бідних новачків. 'Партію лібералів' підтримала абсолютна більшість недавніх новачків, а члени КЕК'у потрапили під град звинувачень та образ. Після цього, Літр заявив, що йде з серверу, що стало початком реалізації вже давно задуманого ним та Блеком плану - створення власного сервера, без непоступливого власника (Редвіса). Силами Блека та відданих йому гравців розпочалася повальна агітація проти чинної адміністрації, звинувачення Реда та Фари у кумівстві по відношенню до Убера, тоталітаризмі, неповаги до новачків та загальному свинстві. Силами зрадокоаліції було виставлене голосування про бан Убера ніби-то за порушення недавно прийнятого правила про 'руйнування серверного порядку своєю грою', для чого були вигадані представлені звинувачення, зокрема у негативному ставленні до новачків, проведення занадто жорстких опитувань, володіння занадто сильними речами та тотальній 'привілейованості' в порівнянні з іншими. Після цього, Агора була тимчасово закрита, а Редвіс покинув сервер через завелику концентрацію фігні та зростаючі проблеми з інтернетом. Новими адміністраторами стали Фара, Негатив та Фауст, і на цьому зовні ситуація тимчасово заморозилась (а насправді, зрадники завершували налаштування власного серверу, хоч вчасне позбавлення доступу Літра і не дало їм змоги вкрасти серверну карту, вони чекали лише того моменту, коли у Реда зникне зв'язок, щоб безперешкодно провернути свій план). Останнього тижня травня, час Х настав - силами ініціаторів зради була створена агітаційна промова, яка звинувачувала Дрімленд у тоталітаризмі, наявності привілейованих гравців, попиранні принципів демократії та звинувачення Реда в усіх смертних гріхах, після чого йшла частина 'зате ми створили свій сервер, без злюки Реда і адмінських змов, приєднуйтесь. Так як протягом кількох тижнів перед зрадою йшла обробка найактивніших гравців та новачків, до зрадників приєдналось 90% аудиторії серверу. Після цього, зрадосервер був офіційно запущений під назвою СтарКластер, обзавівся власною статистикою (нашу стиряти не вдалось), сайтом (який планувався для Дрімленду) та анкетою (1 в 1 скопійованою з нашої). Також зрадниками був злитий у відкритий доступ сід Дрімленду, а наш сервер урочисто оголошено мертвим. Однак, це не відповідало дійсності - попри настільки потужний удар у спину від двох старожилів (Блек та Літр), Дрімленд встояв, бо окрім трьох адміністраторів, вірними Дріму лишились Петро, Убер а також кілька нещодавніх новачків, які виявилися більш адекватними. Через гаплик з онлайном, прийом анкет було відкрито знову, і притік свіжої крові на сервер відновився, а нові гравці вже освоюються на наших просторах. Також, згадали за проведені вибори інспектора - так як один з переможців виявився зрадником (або, точніше, зрадницею), а голоси Убера були передані Петру через ситуацію з його 'баном', новим інспектором Дріму став Петро228, який тут же приступив до сумлінного виконання своїх обов'язків. Усі зрадники та їм співчуваючі були викинуті з вайтлисту (що спричинило в'ялуватий потест на тему 'ЧОГО Я НЕ МОЖУ СКОПІЮВАТИ СВОЇ ПОБУДОВИ') та серверного чату. Станом на початок червня, сервер працює, побудови та майно зрадників у процесі націоналізації, а всі решта поступово отямлюються від удару в спину та починають жити далі.
Дрім стоїть!
Червень почався вкрай складно - проблеми у реалі у гравців, які лишилися після наймасштабнішої у історії зради призвели до падіння онлайну, який лише іноді розбавлявся новачками (які попри періодичні 'напливи' анкет все ж були нечастими - відсоток непрохідних по віку, занадто примітивних а також проваливших опитування був стабільно високим.
Була проведена націоналізація побудов та деякого майна зрадників з числа громадян держав (так, Лендскейп провів інтеграцію нових міст у свій склад з позбавленням прав їх колишніх мерів а також асимілював Броленд, Лапокрай вивів зі свого складу Генеральське, а УНР під керівництвом нового президента xFaraday вкотре (!) змінила назву на Тауред та займалася нормалізацією відносин з сусідами, які були добряче зіпсовані попереднім президентом. Станом на тепер, територіальні проблеми з Лапокраєм та ЛС були вирішені у вигляді відкликання всіх претензій до вищезгаданих держав, передачі Королівства Франції у власність ЛС, а також відкрилися кордони для іноземців, столиця була перенесена з Черкас до Фаркова та почалося планування залізничного сполучення з Лапокраєм та Екзархатом через території колишньої 'котячої республіки', яка припинила своє існування через прихід до влади у державі-метрополії адекватнішого президента. Внаслідок цього, прикордонні конфлікти були вичерпані, а війська відведені з обох боків. Лапокрай, по якому зрада вдарила найсильніше, потроху оговтувався від розколу у власних рядах, Лендскейп на фоні значного економічного стрибку завдяки націоналізації колишніх суб'єктів приріс новими землями та почав розширяти столицю поверх безжально розбомбленої Франції, яка давно муляла очі президенту ЛС через свою невідповідність навколишньому стилю. Екзархат продовжував ударними темпами нарощувати військову могутність шляхом побудови нових бойових машин та енергоустановок, а дехто з новачків почав задумуватись про створення власних держав.
Так чи інакше, на сервері з'явилось кілька активних гравців, а також повернувся Вован під ніком Kla5ter, який разом з двома новачками активно взявся за приведення зеленої гілки до нормального вигляду. З аутсайдера пекельного метро, за недовгий час ця лінія перетворилася на чемпіона з протяжності оформленої частини, а замість понурого діориту та призмарину радує око гармонійною комбінацією зелених цементу та бетону. Вищезгаданий Вован також швидко вписався у серверну торгівлю, пропонуючи широкий асортимент будівельних блоків і не тільки під торговою маркою 'Кавунова Фундація', що, як ви можете здогадатись, є назвою заснованої ним держави. Поки що, цілі її існування це виключно право на місце в Агорі, проте хто знає, можливо, це тільки початок чогось більшого...
Липень приніс ще кілька новачків (дехто з яких навіть затримався довше, ніж на пару днів та досі грає), а також став місяцем Великих Реформ. Зокрема, нарешті була вдосконалена система голосувань - замість доволі суб'єктивного та легко керованого зовнішнім впливом голосування усіх гравців, яке славилось своїми 'накрутками', задовгими строками розгляду та наявністю надто великого впливу у тих гравців, які особливо не вникали у проблему, проте мали право голосу і брали 'тупо кількістю', була запроваджена революційна система державницького голосування. Відтепер, суб'єктами законотворення та прийняття рішень виступають виключно легітимні держави з правом голосу (яке, відповідно, поки що надається цим самим голосуванням держав-засновників, проте є перспектива перетворити систему на сукупність 'постійних членів' (тобто засновників) та 'виборних' (тобто, всіх інших), чия кількість завжди буде меншою від попередніх для уникнення спроб перевороту). Відтепер, усі пропозиції висуваються від імені держав, а голосування відбувається їх представниками, які збираються на сесію, під час якої вирішують усі накопичені за час 'перерви' пропозиції, одним махом приймаючи усі необхідні рішення та відхиляючи сумнівні. За результатами першої сесії, були прийняті рішення про надання КЕК'у повноважень накладати санкції, проведення аукціону нерухомості зрадників (поки що так і не відбувся через підготовку до зміни версії), голосування про прибирання зі спавну піксель-артів знову відклалося через 'нічию', а пропозиції щодо додання вічної ситості за пожертву та скорочення терміну, по проходженню якого держава може стати кандидатом на отримання права голосу були провалені. Також, у світлі навали не зовсім адекватних опитуваних, було прийняте рішення пропускати тих, хто провалили опитування не 'всуху' (<6 'проти), одначе без права покидати зону Анархії до помилування (яке обговорюється на саміті держав з урахуванням поведінки 'анархіста' за останні два місяці). По цьому правилу було прийнято кілька гравців, більшість з яких пограли кілька годин, які супроводжувались ниттям на тему 'що це за фігня чому нас закрили нас не поважають хочемо грати з усіма серв гівно' та подальшим остаточним їх зникненням, однак одна новенька лишилась та продовжує нормально там грати, маючи всі шанси вийти з 'ув'язнення'. Це також дещо підняло інтерес до Анархії серед звичайних гравців, що вилилось у кілька сутичок, які призвели до дипломатичних змін у культурній частині світу (так, один з новачків поперся у Анархію допомагати тамтешнім жителям, в процесі чого отримав по морді від Убера та, забувши що у Анархії подібне норма і знав, на що йде, підгорів настільки, що заборонив останньому вхід у свою новостворену державу та оголосив ворогом). Також Петром був оголошений конкурс 'Покинуте місто', результати якого будуть у серпні. Загалом, ситуація з онлайном дещо покращилась, а у останні дні липня на фоні тижневого затишшя був рекордний спалах заявок - щось типу 10 анкет за пару днів. Щоправда, більшість з них відправились нахрін через неадекватність або тупість, троє були прийняті однак так і не знайшли часу зайти на сервер, після чого зникли десь в історії, і лише один подає надії на довге співіснування.
Першого серпня розпочалась запланована процедура переходу на 1.19, яка займе кілька днів та завершить собою статтю щодо однієї з найбільш 'непростих' версій у нашій історії. І мені нарешті можна буде більше це не писати -_-.