Генеральське

Матеріал з Бастіон-16
Версія від 11:20, 19 липня 2023, створена imported>Redvis Sai (видалення посилань яких не буде)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Генеральське - стародавнє селище, що у минулому було важливою ланкою у міжнародній торгівельній мережі, останніми же роками про нього не було чутно нічого аж до червня 1027 року, коли Лапокрайські археологи натрапили на рештки невідомого донині сучасній цивілізації поселення за кілька тисяч кілометрів від Високих Земель. Відкрите для відвідування з 15 січня 1028 року. Технічно являє собою кілька хат, які мало відійшли від архітектури носатих, після зради засновника було продане Негативу за невідомих причин. Засновником були спроби вписати історію селища в лор Лапокраю, одначе вийшла трохи дич, а після його зради спеціальним указом головного лапоісторика було затверджено, що селище, його мешканці та історія не мали і не мають жодного відношення до Лапокраю.

Належить Канрії, завдяки бажанню Еда витратити егрн на аукціоні. Втім бажання щось робити у поселенні Ед не проявив.

Відомі факти

Засноване 8 жовтня 880 року на одному з берегів Вовчого океану, задовго до появи сучасних вовків на суші. Було одним з основних портових селищ, що підтримувало зв'язок із територіями, де нині розташовані Високі Землі. Із заснуванням Лапокраю ситуація з цим змінилася до того, що донедавна ми про нього і не чули нічого довгий час...

Селище вирізнялося тим, що на його території ходила власна валюта - вовчий франк, який, щоправда, легко обмінювався у місцевому обміннику на знайомі решті ендергривні і навпаки.

На експорт раніше продавалося все підряд, останні ж відомості свідчили про переважання фермерської продукції в експорті, зрідка також в асортименті з'являлися зброя з обладунками.

Відомо також, що за всю довгу історію у селищі було лише чотири мери, серед яких, звісно, виділяється період із Генералом Авууу! на чолі, за сприяння якого Генеральське, імовірно, і пережило свої найкращі роки.

Перший звіт Лапокрайського історичного музею з відомостями про селище


Перша спільна подорож у Генеральське сучасної лапоцивілізації

Більш детально про загадки і випробування, які були на квесті, а також те, яким цей квест мав би бути "в ідеальному вигляді" без багів, з якими ми зіткнулися, можете почитати у статті "План експедиції". Нижче ж наведений короткий виклад подій, які сталися під час експедиції.


Глава 1. Вступ

П'ятнадцяте січня 1028 року стало переломним моментом у сучасній історії Генеральського. До лапоцивілізації дійшов лист від Капітана Авууу! та мешканців Генеральського про те, що їм потрібна допомога у лагодженні місцевого маяка, який зламався кілька десятиліть тому.

До складу експедиції увійшли Мишко, Редвіс, Блек, kropyva, Рубер, MrStories, Літр та k0wbassa. Почалося все максимально гладко - дуже швидко знайшли лист у вісімдесят восьмій комірці пошти, яка знаходилася на нульових координатах, Глек далі швидко розгадав вираз із паролем, і, в цілому, без пригод дісталися до Генеральського.

Глава 2. Here I am

Далі нас чекала риболовля... І невелика порція непорозумінь "а що робити далі" через глюки нових селян теж мала місце...

Потім після успішної риболовлі у наші руки (чи лапи) потрапив таки ключ від Генеральського. Правда, він був своєрідним, у вигляді загадки з кодовим замком... У тій загадці було і трішки математики, і спогади про те, хто і коли шукав минулого разу скарб, і згадка про найбільше фото в історії серверу на Новий Рік-2021... В цілому без проблем розгадавши загадку, експедиція вломилася у селище, навіть не помітивши Капітана... А що було далі...

Отже, пішли ми до маяка, який треба полагодити. Дізналися про чотири кристали, які треба десь знайти, аби полагодити маяк, пішли назад у селище.

Blackays > Всмислі
Blackays > шо за марафон
LiHCO3 > коли йшли у маяк щоб побачити 1 діалог
Редвіс_Сай > Та норм
Редвіс_Сай > Типові квести з рпг:)

У пошуках шматка пазла... або просто на дах з цікавості...

Власне, тут вже почалися перші проблеми. Рамки з ресурсами, які потрібно було зібрати, виявилися заблокованими, а вивіски на будинках, навпаки мали б бути заблокованими, натомість виявилися "нормальними"... Тут же виявилися проблеми із кількома пазлами... Як-не-як, але все оперативно полагодили і ми пішли збирати ресурси для селян (правда, деякі мешканці виявилися-таки непривітними і не схотіли нічого купляти...) у околицях Генеральського.

Глава 3. Башта алхіміка

Через хвилин двадцять повернувся Капітан і ми усі пішли на зустріч із дідом Негативом у його башту.

Напевне, тут починається найбільш, з одного боку, весела, а з іншого дуже непередбачувана частина квесту. Давайте все по порядку. Перше, що пішло не за планом - відкриття башти алхіміка. Все б нічого, але двері виявилися відчиненими, хоча мали б бути зачиненими... По-друге, вже після того, як двері таки відчинили, нас неочікувано... всіх закидало вудками з морквою. Зізнатися чесно, подібних багів ніхто точно не очікував, від того, напевне, посмішка на обличчі промайнула у кожного... По-третє, почалося підземелля з паркуром. Паркуром, у якому контрольні точки виявилися зламаними. По-четверте, фінальний приз за цей відтинок, кристал маяка, кудись подівся. І по-п'яте, кодовий замок у підземеллі виявився зламаним, тож довелося його ламати руками. Зате лишився сувенірний ключ, який нині зберігається у одному з Дрімлендівських музеїв, точно не скажу, у якому...

Ця глава, напевне, стала найдовшою за весь квест, адже паркур практикувало не так багато учасників... поки не знайшлися найкмітливіші, які плюнули на все і не почали дотягуватися до блоків, на які треба стрибати, човнами...

Глава 4. Останній пазл

Після сорока хвилин у підземеллі всі нарешті вийшли на поверхню. До цього моменту вже були знайдені чотири частинки пазла (про який нижче), і все, що лишалося - це відкрити інші дві, а також знайти скриню із двома платівками. Власне, розв'язали пазл доволі швидко. Морзянку із координатами скрині теж розв'язали менше, ніж за десять хвилин. І, власне, тут ми підходимо до найцікавішого.

Разом із двома платівками, у скрині було ще три купки зоряного пилу. Його треба віднести алхіміку, який би зробив з нього кристали, якими можна було б активувати маяк... Якби ж то! Після експедиції у башту діда Негатива, він кудись зник, нам так і не вдалося знайти його, тож довелося активувати маяк одним кристалом.

Пазл та все, що з ним пов'язане

Була у квесті одна штука, яка вирізнялася з-поміж усього. Шість частин пазла, розкиданих по околицях селища, для деяких же треба було ще й поламати голову...

Урешті-решт, пазл склали. Першу частинку знайшли у колодязі, другу - нагорі будинку коваля, третю - у кімнаті з паркуром, четверту - на горищі у пастуха. З п'ятою і шостою частинками вийшло складніше - для того, аби їх отримати, довелося скористатися підказкою і натиснути одночасно на чотири кнопки у башті діда Негатива і на дві кнопки у будинку на Гончара 4 відповідно.

Власне пазл - кадр з мультфільму "Вовча варта" (реж. Т. Мур та Р. Стюарт, 2020)

Також одна з захованих платівок містила одну з композицій із "Вовчої варти", яка спочатку мала б використовуватися у якості музичного супроводу, але не склалося.

Відгуки

Загалом про новий формат висловлювалися позитивно, баги, які трапилися у другій половині квесту, не зіпсували загального враження, і до кінця ми дійшли у повному складі, все ж, про щось це таки й говорить. Побажання були, звісно, запобігання подібним помилкам у майбутньому, ну і різноманітність теж не завадила б.

У майбутньому, напевне, подібні експедиції будуть, тільки питання одне - коли буде наступна...

Життя після експедиції

Одинадцятого лютого 1028 року місцеві мешканці виявили бажання приєднатися до Лапокраю на правах автономії, їх прохання було задоволено у повному обсязі. Що ж, далі тільки цікавіше! Хто знає, що нас чекає далі... Примітка хроніста: що-що, зрада вас чекає. А потім виведення зі складу держави та продаж території АРК за якісь п'ять ендергривень. Враховуючи характер Негатива, скоріш за все таким воно лишиться і до кінця віків.