Флораріум
Флораріум — се скрижаль мандрів моя крізь Безіменний Світ, де сама земля родить дива та замисли прадавні.
ㅤУ цій книзі я, чужинець без імені, вкинутий волею долі межи нетрі й обшири, зібрав усякі відомості про все, що росте й тягнеться до світла.
ㅤКожна билина, кожна квітка, кожен грибок — се глас Природи, котрого я намагаюся второпати. Ся праця моя — не просто збір записок, але й гімн тиші лісовій, сирості печерній та трепету пелюстків під раннім сонцем.
ㅤНехай же се письмо служить порадником для шукачів пригод, цілителів, травників, алхіміків, а чи просто заблуканих душ, що, як і я, шукають змісту межи зелені й тіні.
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ— Старий Мандрівник, ім’я котрого давно розвіяв вітер
ЇСТІВНІ ТА СІЛЬСЬКІ РОСЛИНИ
Пшениця
«Та, що годує й золото схожа»
Опис
ㅤПшениця — одна з перших рослин, яку я зустрів серед м’яких долин і рівнин. Вона росте неквапом, підставляючи зелені леза листя сонцю, а згодом перетворюється на золоті колоски, що шарудять на вітрі.
ㅤТонкий хрускіт її стебел — ніби подих самого літа. Пшениця має просту красу й неймовірну цінність: вона здатна прогодувати людину на довгі мандрівки.
Місце зростання
ㅤЗустрічається зазвичай у місцях, де була посаджена руками мандрівника чи селянина.
ㅤІнколи росте дико, невеликими скупченнями, де колись був оброблений ґрунт.
ㅤЛюбить рівнини, луги, узбережжя річок — там, де волога та світло рівномірні.
Властивості
ㅤЇстівна: так, після обробки.
ㅤАлхімічна цінність: немає.
ㅤЦілющі властивості: немає, але з неї печуть хліб — що відновлює тіло та дух.
Примітки мандрівника
ㅤЯ завше мав при собі кілька зернин пшениці. Не ради сівби, ні, — аніж рад пам’яті. На згад дім, що вже давно розвіявся попелом часу. Чув я був: коли сієш її опівночі, при повному місяці, та не глядиш, як зростає, — то дає вона врожай подвійний. Ба ж, мабуть, се байка лиш.
Морква
«Корінь ясний, що ховає сонце в землі»
Опис
ㅤМорква — то тиха й непоказна рослина, що росте нишком, ніби щось приховує. Її зелене бадилля стирчить з ґрунту, але сама суть — під землею: яскравий корінь, ніби шматочок сонця, якого світ не побачив.
ㅤСолодка, соковита, поживна. А проте — не для лінивого: треба схилитись, вийняти, обчистити, а вже тоді вона дає радість мандрівнику.
Місце зростання
ㅤМорква не росте сама по собі, бо потребує руки того, хто сіє. Часто трапляється на грядках селян чи в покинутих городах.
ㅤДобре приймає родючий ґрунт і полюбляє місця, де земля тепла і м’яка.
Властивості
ㅤЇстівна: так, просто з землі — хоч і краще трохи промити.
ㅤАлхімічна цінність: наявна.
ㅤЦілющі властивості: живить тіло, особливо очі, кажуть старі зіллєвари.
Примітки мандрівника
ㅤБув час, як не мав я нічого — лиш дві моркви в торбі та мапу, що дощем змито. А втім, був то день ситніший од усіх. Чув я був од сивого травника: коли посієш моркву в день рівнодення весняного, а викопаєш під грім літній, — то корінь той наділяє зіром прозорливим. Кажуть, кріль той, що не ловиться, ту моркву їсть. Може, тому кролі завше помічають тебе першими?